Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 922/672/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіРогач Л.І., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 рокуу справі№ 922/672/14господарського судуХарківської областіза позовомХарківської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту земельних відносин Харківської міської радипровнесення змін до договору оренди

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:ОСОБА_4- третьої особи:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, га стороні позивача: Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі № 922/672/14 в задоволенні позовних вимог Харківській міській раді відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Харківська міська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 922/672/14 апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі № 922/672/14 скасовано та прийняти нове, яким позов задоволено частково: визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.10.2013 року шляхом внесення змін в частині 2 пункту 2 в наступній редакції: "Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 56/14 від 03.10.2013 р. на рік становить 5, 6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 129 175, 87 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят п'ять гривень вісімдесят сім копійок), або в місяць 10 764, 66 грн. (десять тисяч шістдесят чотири гривні шістдесят шість копійок)". В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року, а рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справ № 922/672/14 залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 5, 15, 18, 20 Закону України "Про оцінку землі", ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 627, 652 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року № 03-05/3131 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/672/14, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Фролової Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Рогач Л.І., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що доказів, які є підставою для перегляду орендної плати, в порядку п. 2.4. договору оренди землі, позивач суду не надав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 25.02.2004 р. № 18/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між Харківською міською радою (позивач) та ФОП ОСОБА_4 (відповідач) укладено договір оренди землі від 15.04.2004 р., що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 15.04.2004 р. за № 6356/04.

Положеннями п. п. 1.1., 1.2. вказаного вище Договору сторони узгодили, що відповідачу передається в оренду земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 1508 га. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.01.2029 року для будівництва магазину непродовольчих товарів (але не пізніше прийняття об'єкта до експлуатації) та її подальшої експлуатації.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Положеннями п. 2.2. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати: на період будівництва об'єкта встановлюється у розмірі 432,23 грн. по 31.12.2004, з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. - 576,31грн., з 01.01.2006 по 01.02.2006 р. - 848, 45 грн.; на період експлуатації у розмірі з 01.02.2006 р. по 31.12.2006 р. - 3 253, 23 грн., з 01.01.2007 - 4 714, 83 грн.

Згідно ч. 2.4. Договору орендна плата збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 04.10.2006 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до розділу 2 "Плата за землю" та викладено пункти 2.1., 2.2., 2.4. в новій редакції.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Новою редакцією п. 2.2. Договору сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва об'єкту (з 01.01.2006 р.) становить 272 374 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації об'єкту (з 01.02.2006 р.) становить 1 361 868 грн.

Розмір орендної плати в місяць на період будівництва об'єкту становить з 01.01.2006 р.: 878, 18 грн. Розмір орендної плати в місяць на період експлуатації об'єкту становить з 01.02.2006 р.: 3 367, 22 грн., з 01.01.2007 р.: 4 880, 03 грн.

Судами досліджено, що додатковою угодою сторони доповнили розділ 2 договору пунктом 2.7., згідно якого розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку; в) підвищення цін, тарифів; г) внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пп. а) п. 3.1.2. Договору орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Згідно п. 4.1. Договору зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року", рішеннями Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та рішенням № 960/12 від 29.12.2012 р., затверджено порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, згідно яких, також, змінюється базова вартість 1 кв. м. земель м. Харкова та запроваджується новий порядок визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками.

Рішенням Харківської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" від 03.07.2013 р. № 1209/13 затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291, 18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 р. та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Крім того вказаним рішенням передбачено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." вводиться в дію з 01.01.2014 року.

25.09.2013 року рішенням Харківської міської ради. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." закріплено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." вводиться в дію з 01.01.2014 р.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради звернувся до відповідача з листом-пропозицією від 27.11.2013 р. № 803/0/30-13, яким направив на розгляд та підписання три примірника додаткової угоди до договору оренди землі від 15.04.2004 № 6356/04 та три примірника розрахунку орендної плати в зв'язку із зміною розміру орендної плати. Також, листом-пропозицією від 26.11.2013 р. № 798/0/30-13 запропоновано відповідачеві сплатити кошти: в розмірі 51, 00 грн. державного мита за проведення державної реєстрації прав і обмежень та в розмірі 120, 00 грн. плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесення до цього Реєстру змін, а також надати оригінали платіжних документів до Департаменту земельних відносин.

Однак, судами встановлено, що вказані вимоги Виконавчого комітету Харківської міської ради відповідачем були залишені без належного реагування, у встановлений термін відповідь на лист-пропозицію до Харківської міської ради направлено не було.

Судами встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою додаткову угоду до договору оренди землі між сторонами не підписано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про захист порушеного права та охоронюваних законом інтересу держави.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так, п. 2.4. Договору сторони погодили, що орендна плата збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковою угодою.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що норма п. 2.4. Договору не містить застережень і підлягає у кожному випадку збільшення розміру земельного податку.

Положенням п. 3.2.1 Договору оренди землі сторони обумовили, що орендодавець має право вносити зміни до договору щодо розміру та строків внесення орендної плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Згідно п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" закріплено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Згідно ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судами досліджено, що п. п. 3.1., 3.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. за №1269/13 передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.

Згідно п. 4.1. Договору оренди землі від 29.01.2008 р., яка кореспондується із приписами ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати їх розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи наведені приписи Законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов вірно висновку про те, що для внесення змін до договору згідно вимог чинного законодавства необхідна наявність відповідних рішень міської ради, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахунку розміру орендної плати, направлення стороні пропозиції.

Судами встановлено, що рішення Харківської міської ради на момент розгляду справи в судовому порядку не скасовані, є чинними.

Господарськими судами досліджено витяг з технічної документації № 184 та розрахунок розміру орендної плати № 56/14 та пропозиція щодо змін умов договору здійснена позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність та неправомірність висновку господарського суду щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження позовних вимог щодо підвищення орендної плати .

Пропозиція зволікання орендарем виконання умов договору та рішення органу місцевого самоврядування спричинила виникнення обставин, відповідно до яких розмір орендної плати за спірним договором не був приведений до належного рівня.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 15.04.2004 р. за № 6356/04 шляхом внесення змін в частині 2 пункту 2 (в редакції запропонованій позивачем) та визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в цій частині, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В той же, час, апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено позовні вимог Харківської міської радив частині внесення змін в інші пункти договору оренди землі від 15.04.2004 р. за № 6356 з огляду на те, що вони не стосуються розміру орендної плати, ніяк не обґрунтовані у змісті позову, не розглядалися по суті, атому вірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що запропонована позивачем редакція додаткової угоди по своїй суті представляє собою новий договір оренди, який іншим чином, аніж договір сторін від 15.04.2004 р., регулює суттєві умови договору оренди - порядок використання земельної ділянки (п. 3.1.), порядок внесення змін до договору (п. 3.4.), порядок повідомлення Орендодавця про зміну офіційних реквізитів Орендаря; порядок укладення суборенди та багато інших умов.

Жодні з перерахованих умов договору оренди не пов'язані із зміною нормативної ціни землі та підвищенням орендної плати і не були узгоджені сторонами у встановленому законом порядку (ст. 180 Господарського кодексу України), а тому суди при ухваленні рішень про визнання укладеною додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем дійшли обґрунтованого висновку про те, що це суперечить положенням ч. ч. 2, 3 ст. 180, ст. 188 Господарського кодексу України.

В силу приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку апеляційним господарським судом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 922/672/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 922/672/14 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Бакуліна СуддіЛ.І. Рогач О.В. Яценко